Microtus breweri
| Microtus breweri | |
|---|---|
 | |
 У критичній небезпеці (NatureServe)[2] | |
Біологічна класифікація  | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Хом'якові (Cricetidae) |
| Підродина: | Щурові (Arvicolinae) |
| Рід: | Полівка (Microtus) |
| Вид: | M. breweri |
| Біноміальна назва | |
| Microtus breweri Baird, 1858 | |
| Синоніми | |
| |
Microtus breweri — гризун родини Cricetidae. Цей близький родич лугової полівки (Microtus pennsylvanicus) є ендеміком острова Маскегет, штат Массачусетс, площею 0,87 км². Через відносно короткий період репродуктивної ізоляції ведуться дебати щодо визначення пляжної полівки підвидом M. pennsylvanicus.
Таксономія
Microtus breweri наразі визнаний МСОП, NatureServe та ITIS[3] як окремий вид через його більший розмір, географічну ізоляцію та контрастні звички спаровування[4]. Недавнє генетичне дослідження показує, що це може бути базальний підвид M. pennsylvanicus[5].
Морфологічна характеристика
Пляжні полівки зазвичай значно більші за лугових. У середньому самці M. breweri мають довжину 192,9 мм, коливаючись від 169 до 215 мм; при цьому хвіст становить приблизно одну чверть загальної довжини[4]. Як правило, самиці менші, із середньою довжиною 181,2 мм, коливаючись від 165 до 201 мм[4]. Вага коливається від 29 до 79 г, пропорційно віку, причому самки важать менше самців[4]. Порівняно з луговими полівки, пляжні полівки демонструють нижчий метаболізм, і їх шерсть складається з більшої кількості захисних волосків і меншої кількості підшерстя[4]. Черепа M. breweri легко відрізнити від черепа лучної полівки. Середня довжина черепа білої полівки становить 13,1 мм, тоді як ширина черепа зазвичай становить 11,2 мм[4].
Середовище проживання та дієта
Ці полівки домінують у відкритому середовищі існування отруйного плюща (Toxicodendron radicans) і пляжної трави (Ammophilia breviligulata). На острові можна знайти смуги голого піску та солоних боліт, але полівки, як правило, уникають цих місць. Вони можуть зариватися в сипучий пісок або пухкий ґрунт під будь-яким своїм укриттям або поблизу нього[6]. M. breweri харчується стеблами пляжної трави, листям, насінням, а також дорослими комахами та личинками. Їхні хижаки включають хижих птахів, таких як вухата сова (Asio flammeus) і північний лунь (Circus hudsonius). Кішки були завезені в Мушкегет наприкінці 1800-х років, знищивши популяцію полівок, але зараз їх там немає. Домашній ареал полівок зазвичай менше одного акра[6][7].
Розмноження та поведінка
Молоді полівки народжуються в гніздах нори, під уламками або біля основи золотарника (Solidago sp.). Вони не демонструють типового циклу розмноження полівок і демонструють багато атрибутів K-відібраного організму, такі як великий розмір, більш пізній вік дозрівання, співвідношення статей до самців і низький репродуктивний вихід[8]. Дорослі особини можуть розмножуватися з весни до осені, а їх вагітність триває близько місяця. Щороку окрема самка пляжної полівки зазвичай дає два виводки з трьома-п’ятьма нащадками, але більшість живе менше року[6].
Примітки
- ↑ Roach, N. (2020). Microtus breweri . IUCN Red List of Threatened Species. 2020: e.T13417A22349291. doi:10.2305/IUCN.UK.2020-2.RLTS.T13417A22349291.en. Процитовано 19.01.2023.
- ↑ Microtus breweri. NatureServe Explorer 2.0. explorer.natureserve.org. Процитовано 19.01.2023.
- ↑ Microtus breweri (Baird, 1857). ITIS. Процитовано 02.02.2022.
- ↑ а б в г д е Explore the Database. www.mammaldiversity.org. Процитовано 9 липня 2021.
- ↑ Jackson, Donavan J; Cook, Joseph A (2020). A precarious future for distinctive peripheral populations of meadow voles (Microtus pennsylvanicus). Journal of Mammalogy. 101 (1): 36—51. doi:10.1093/jmammal/gyz196. ISSN 0022-2372.
- ↑ а б в David Kenneth Wetherbee; Raymond Parke Coppinger; Richard E. Walsh (1972). Time Lapse Ecology, Muskeget Island, Nantucket, Massachusetts. MSS Educational Pub. ISBN 9780842201858. Процитовано 28.12.2012.
- ↑ Tamarin, Robert H. (1977). demography of the Beach Vole (Microtus breweri) and the Meadow Vole (Microtus pennsylvanicus) in Southeastern Massachusetts. Ecology. 58 (6): 1310—1321. Bibcode:1977Ecol...58.1310T. doi:10.2307/1935083. JSTOR 1935083.
- ↑ Tamarin, Robert H. (1977). Reproduction in the Island Beach Vole, Microtus breweri, and the Mainland Meadow Vole, Microtus pennsylvanicus, in Southeastern Massachusetts. Journal of Mammalogy. 58 (American Society of Mammalogists): 536—548. doi:10.2307/1380002. JSTOR 1380002. PMID 336824.
