Cinclosomatidae
? Cinclosomatidae | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Пішак плямистий (Cinclosoma punctatum) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Роди | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Cinclosomatidae — родина горобцеподібних птахів. Містить 12 видів.
Таксономія
Традиційно представників Cinclosomatidae (роди Cinclosoma та Ptilorrhoa) разом з родами Androphobus, Psophodes, Ifrita, Eupetes та Melampitta об'єднували у родині флейтистових (Eupetidae). Дослідження 2007 та 2009 років показали, що роди Androphobus, Psophodes, Cinclosoma, Ptilorrhoa не є близькі з родом Eupetes, тому їх виокремили спершу в родину Cinclosomatidae, але майже відразу Androphobus та Psophodes виділили до родини Psophodidae. Деякі автори все ж зближують ці чотири роди в одній родині, тоді пріоретитною має бути назва Psophodidae.[1]
Поширення
Cinclosomatidae поширені в Австралії, Новій Гвінеї та сусідніх островах Япен, Батанта, Місоол і Салаваті. Живуть у різноманітних середовищах проживання — від тропічних вологих лісів до посушливих районів.
Опис
Птахи середнього розміру, 17-28 см завдовжки. У них міцні ноги і дзьоб. Самці і самиці часто відрізняються забарвленням оперення. У пішаків верхня частина тулуба в основному має коричневе забарвлення, а нижня — строкате чорно-біле. У шперкарів, як правило, більша частина оперення має синє забарвлення.[2][3]
Спосіб життя
Наземні птахи, які досить погано літають, воліючи в разі небезпеки припадати до землі або тікати. Птахи живляться на землі комахами та іншими безхребетними. У пустелі пішаки також живляться насінням. В чагарниках або на землі птахи будують чашоподібні гнізда, куди відкладають два або три яйця.[4]
Види
- Рід Cinclosoma — пішак
- Рід Ptilorrhoa — шперкар
Примітки
- ↑ Christidis, Les & Walter Boles (2008) Systematics and Taxonomy of Australian Birds, CSIRO Publishing.
- ↑ Coates, Brian J. & William S. Peckover (2001), Birds of New Guinea and the Bismarck Archipelago: a photographic guide, Dove Publications, Alderley, Australia.
- ↑ Pizzey, Graham & Frank Knight (1997) Field Guide to the Birds of Australia, HarperCollins, London, UK.
- ↑ Perrins, Christopher, ed. (2004) The New Encyclopedia of Birds, Oxford University Press, Oxford.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
