Тета1 Оріона C

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тета Оріона.

**Θ¹ Оріона C**
Дані дослідження Епоха J2000
Тета1 Оріона C
Сузір'я	Оріон
Пряме піднесення	05^h 35^m 16.5^s
Схилення	−05° 23′ 24″
Видима величина (V)	5.13
Характеристики
Спектральний клас	O6pe V

показник кольору U−B	−0.88

показник кольору B−V	+0.02






Тип змінності	?
Астрометрія
Променева швидкість (R_v)	+28 км/сек
Власний рух (μ)	за пр. піднес.: −0.92 мас/рік за схиленням: 0.13 мас/рік
Паралакс (π)	−1.85 ± 2.12 мас
Відстань	1500 світлових років 460 парсек
Абсолютна величина (M_V)	−3.2
Подробиці
Маса	40 M_☉
Радіус	8 R_☉
Світність	251 000 L_☉
Ефективна температура	45 500 K

Металічність [Fe/H]	?
Обертання	~112 km/s
Вік	1.2 × 10⁶ років
Інші позначення
41 Ori C, HR 1895, HD 37022, SAO 132314, V1016 Ori.
Посилання
SIMBAD	дані для HD+37022

Θ¹ Оріона C є наймасивнішою і, відповідно, найяскравішою зорею розсіяного скупчення Трапеція Оріона, яке розташоване у центрі Туманності Оріона.

Фізичні характеристики

Ця зоря має спектральний клас O6. Завдяки своїй високій ефективній температурі Θ¹ Оріона C випромінює максимум енергії в ультрафіолеті й тому її блиск набуває блакитного кольору. Її видима зоряна величина становить 5,1. При відстані від Землі в 1500 світлових років це відповідає абсолютній зоряній величині біля −3,2.

Θ¹ Оріона C вкупі з іншими масивними зорями скупчення Трапеції Оріона забезпечує ультрафіолетове опромінення газу та пилу Туманності Оріона, що спричинює іонізацію газу та його повільного «видування» з області зайнятої цими зорями. Внаслідок своєї високої світності дана зоря генерує відтік плазми з зовнішніх шарів зоряної атмосфери зі швидкостями до 1000 км сек., що створює зоряний вітер в тисячу разів потужніший за сонячний вітер.

Інфрачервоні зображення зорі Θ¹ Оріона C свідчать, що вона насправді є тісною подвійною системою з періодом обертання P = 11 років та ексцентриситетом орбіти e=0,53 - 0,59.^[1] Знаючи спостережуване кутове розділення компонент подвійної системи в 0,^"037^[2] можна визначити відстань до неї, яка лежить у межах від 410 до 456 парсек.^[1] Цікаво, що зоря Θ¹ Оріона C також показує змінність випромінювання в оптичному та рентгенівському діапазонах з періодом P=15,422 доби.

Еволюція

Відповідно до сьогоденних уявленнь про зоряну еволюцію після закінчення термоядерних реакцій горіння водню в центрі зорі Θ¹ Оріона C перетвориться згодом на червоного надгіганта й через кілька мільйонів років закінчить свою еволюцію спалахом наднової.

Див. також

Трапеція Оріона
Θ¹ Оріона A
Θ¹ Оріона B
Θ¹ Оріона D
Θ¹ Оріона E

Примітки

↑ ^а ^б Kraus et al. 2009A&A...497..195K
↑ Schertl et al. 2003A&A...402..267S

Gagne, Marc; et al. (1997). Periodic X-Ray Emission from the O7 V Star θ¹ Orionis C. Astrophysical Journal Letters. 478 (2): L87—L90. Bibcode:1997ApJ...478L..87G. doi:10.1086/310558.
Walborn, N. R. (1981). Systematic variations in the spectrum of Theta-1 Orionis C. Astrophysical Journal. 243 (1): L37—L39. Bibcode:1981ApJ...243L..37W. doi:10.1086/183438.

Посилання

Тета-1 Оріона by James B. ("Jim") Kaler.
SIMBAD запит

п о р Зорі в сузір'ї Оріона

Байєр	α (Бетельгейзе) • β (Рігель) • γ (Беллатрікс) • δ (Мінтака) • ε (Альнілам) • ζ (Альнітак) • η • θ¹ (Трапеція Оріона): θ¹ A • θ¹ B • θ¹ C • θ¹ D) • θ² • ι (Хатиса) • κ (Саїф) • λ (Мейса) • μ • ν • ξ • ο¹ • ο² • π¹ • π² • π³ (Табіт) • π⁴ • π⁵ • π⁶ • ρ • σ • τ • υ • φ¹ • φ² • χ¹ • χ² • ψ • ω • b • c • d • e • f¹ • f² • g • h • i • k • l • m • n¹ • n² • o • p • A

Флемстід	1 (π³, Табіт) • 2 (π²) • 3 (π⁴) • 4 (ο¹) • 5 • 6 (g) • 7 (π¹) • 8 (π⁵) • 9 (ο²) • 10 (π⁶) • 11 • 12 • 13 • 14 (i) • 15 • 16 (h) • 17 (ρ) • 18 • 19 (β, Рігель) • 20 (τ) • 21 • 22 (o) • 23 (m) • γ (Беллатрікс) • 25 • 26 • 27 (p) • 28 (η) • 29 (e) • 30 (ψ) • 31 • 32 (A) • 33 (n¹) • 34 (δ, Мінтака) • 35 • 36 (υ) • 37 (φ¹) • 38 (n²) • 39 (λ, Мейса) • 40 (φ²) • 41 (θ¹, Трапеція Оріона: θ¹ A • θ¹ B • θ¹ C • θ¹ D) • 42 (c) • 43 (θ²) • 44 (ι, Хатиса) • 45 • 46 (ε, Альнілам) • 47 (ω) • 48 (σ) • 49 (d) • 50 (ζ, Альнітак) • 51 (b) • 52 • 53 (κ, Саїф) • 54 (χ¹) • 55 • 56 • 57 • 58 (α, Бетельгейзе) • 59 • 60 • 61 (μ) • 62 (χ²) • 63 • 64 • 65 • 66 • 67 (ν) • 68 • 69 (f¹) • 70 (ξ) • 71 • 72 (f²) • 73 • 74 (k) • 75 (l)

Найближчі	GJ 3379 • Gliese 205 • Ross 47 • Gliese 223.2 • GJ 1087 • π³ (Табіт) • χ¹

Інші	S

Перелік