1496 в Україні
| |||||
| Десятиліття: | | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Див. також: | Інші події 1496 Список років в Україні | ||||
Події
Особи
Призначено, звільнено
- призначення бурмистром Львова Андреаса Берґера або Андриса Берґіра (лат. Andreas Berger) (? — після 1523) — львівського міщанина, лавника.
Народились
- Фюлане Султан — перша наложниця Сулеймана І Пишного родом із Кафи, мати шехзаде Махмуда та Фатьми Султан.
Померли
- Ян Пілєцкі (Пілецький; пол. Jan Pilecki; нар. бл. 1450) — польський шляхтич, урядник, політичний діяч Королівства Польського. Представник роду Пілецьких гербу Леліва.
- Миколай Свірч або Миколай Бедрих з Новодвору — шляхтич, урядник в Українських землях Королівства Польського. Посідав уряди стольника (1464—1466) і каштеляна Кам'янця (1467—1491).[1] Ймовірно, був сином Юрка Свірчовича та внуком Миколая Бедриха.[2] У 1461, 1464, 1469, 1470 роках король Казимир IV підтверджує посесію Миколая Свірча на Плоскирів.[3]
- Анджей Фредро гербу Бонча (Анджей Фредро з Новосільців (Новоселиць), Плешевичів, Любіня, пол. Andrzej Fredro) — шляхтич, військовик, урядник Королівства Польського (Яґеллонів).
Засновані, створені
- Церква святої великомучениці Параскеви П'ятниці (Дрогобич)
- Смолин (Чернігівський район)
Зникли, скасовані
Видання, твори
Пам'ятні дати та ювілеї
- 700 років з часу (796 рік):
- знищення Аварського каганату у Паннонії франками (інша дата — 805 рік).
- 600 років з часу (896 рік):
- битви на Південному Бузі, де болгарський цар Симеон I розбив військо угрів та в союзі з печенігами він вигнав їх далеко на захід.
- 550 років з часу (946 рік):
- посольства княгині Ольги до Царгорода.
- придушення Ольгою повстання древлян після спалення Іскоростеня.
- 525 років з часу (971 рік):
- завершення Другого Балканського походу у Болгарії князя Святослава (з 969 року) та пограбування околиць Константинополя, облога у Доростолі; поразка і відхід з Балкан. Укладення з Візантією договору на умовах 944 року.
- 500 років з часу (996 рік):
- завершення спорудження Десятинної церкви в Києві (з 990 року) та її урочисте відкриття (25 травня), до якої прибули священики з Херсонеса. Захоронення тут праху княгині Ольги.
- 450 років з часу (1046 рік):
- укладення миру між Візантією та Київською Руссю, яким завершилася війна, що тривала з 1043 року.
- 400 років з часу (1096 рік):
- 19 червня — Битва на річці Трубіж — одна з битв русько-половецької війни 1090-х — 1116 років.
- Битва на Колокші біля Володимира у якій князь Мстислав Володимирович Великий розгромив Олега Святославича.
- 350 років з часу (1146 рік):
- завершення повстання у Києві, який у 1139 році був захоплений Всеволодом Олеговичем.
- початку збройної боротьби князівських родів (Ольговичів, Мономаховичів, Давидовичів) за Київський престол (до 1161 року).
- 300 років з часу (1196 рік):
- вторгнення литовців у Волинське князівство.
- 275 років з часу (1221 рік):
- початку княжіння Данила Романовича на Волині.
- 250 років з часу (1246 рік):
- відвідання галицько-волинським князем Данилом Романовичем столиці Орди — Сарай-Бату, де був вимушений визнати себе підлеглим хана Батия.
- подорожі Плано Карпіні через Чехію, Польщу, Русь (Володимир, Київ) і Дон до Сарая і Монголії.
- 175 років з часу (1321 рік):
- битви на річці Ірпінь, коли литовський князь Гедимін розбив руське військо і зайняв Київ (інша дата — 1320 рік).
- 150 років з часу (1346 рік):
- облоги Кафи Ханом Джанібеком.
- 75 років з часу (1421 рік):
- входження Галичини до складу Польського королівства.
- 50 років з часу (1446 рік):
- Блокада Кафи трапезудською ескадрою. Генуезці відкупилися від греків і уклали з ними мир.
- 25 років з часу (1471 рік):
- ліквідація Великим князівством Литовського Київського удільного князівства та утворення Київського воєводства у складі Овруцького, Київського, Житомирського та інших повітів.
Установ та організацій
Видатних особистостей
Народження
- 425 років з дня народження (1071 рік):
- Євпра́ксія Все́володівна (д.-рус. Еоупраксиа; пом. 1109) — князівна із династії Рюриковичів. Німецька імператриця (1088—1105), дружина німецького імператора Генріха IV. Донька великого князя київського Всеволода Ярославича, онука Ярослава Мудрого.
- Яросла́в Святосла́вич (пом. 1129) — князь чернігівський (1123—1127). Син Великого князя Київського Святослава II. Онук Ярослава I Мудрого.
- 275 років з дня народження (1221 рік):
- Андрій Ярославич (пом. 1264) — третій син великого князя Ярослава Всеволодовича, князь суздальський, у 1250—1252 роках великий князь владимирський. Чоловік Устиною — доньки Короля Русі Данила Романовича та його союзник.
- Олександр Ярославович Не́вський (пом. 1263) — князь новгородський (1236—1240,1241—1252, 1257—1259), псковський (1242), великий князь владимирський (1252—1263), формальний великий князь київський (1249—1263). Прославився завдяки перемогам у Невській битві та Битві на Чудському озері.
Смерті
- 400 років з дня смерті (1096 рік):
- 6 вересня — Ізяслав Володимирович — руський князь з династії Рюриковичів, другий син Володимира Мономаха та його першої дружини Ґіти (дочки англійського короля Гарольда II Ґодвінсона). Князь курський (до 1095), ростовський і муромський (1095–1096).
- 375 років з дня смерті (1121 рік):
- квітень — Ники́фор І — православний церковний діяч, митрополит Київський та всієї Руси (1103 або 1104—1121).
- 350 років з дня смерті (1146 рік):
- 30 липня/1 серпня[4] — Все́волод О́льгович — руський князь із династії Рюриковичів, роду Ольговичів. Великий князь Київський (5 березня 1139 — 1 серпня 1146).
- 325 років з дня смерті (1171 рік):
- 20 січня — Гліб Юрійович, в хрещенні Олександр — руський князь із династії Рюриковичів. Князь київський. Син Юрія Довгорукого. Став першим київським князем, що не титулувався як «Великий» (з 1169 року).
- 30 травня — Володимир Мстиславич (нар. 1130) — руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (1171).
- 300 років з дня смерті (1196 рік):
- 23 квітня — Бе́ла III (угор. III. Béla, нар. 1145) — угорський король (1172–1196). Син Гейзи II та Єфросинії, дочки Великого князя Київського Мстислава I Величного. Онук Мстислава Великого, правнук Володимира Мономаха.
- Всеволод Курський — князь курський і трубчевський, менший брат князя новгород-сіверського Ігоря Святославича, син Святослава Ольговича князя черніговського.[5]
- 250 років з дня смерті (1246 рік):
- 20 вересня — Миха́йло Чернігівський (нар. 1179) — руський князь з династії Рюриковичів, князь переяславський (1206), новгородський (1224, 1229), чернігівський (1224—1239), галицький (1235—1236), великий князь київський (1238—1239, 1241—1246).
- 30 вересня — Яросла́в Все́володович (нар. 1191) — син князя Всеволода Велике Гніздо, князь Переяславський, великий князь Київський (1236—1238, 1246).
Примітки
- ↑ Єсюнін С. Плоскирів: давня історія. — Хмельницький, 2015. — С. .
- ↑ Сіцінський Ю. Боротьба за Поділля між Польщею та Литвою після Коріятовичів [Архівовано 14 січень 2017 у Wayback Machine.]; 1431 року Юрко Свирчович отримав від князя Ягайла Болванець, що розташовувалося десь там, де тепер приблизно село Видава або Мочуленці.[1] [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Єсюнін С. Місто Хмельницький: історія, події, факти. — Хмельницький, 2008. — С. .
- ↑ Войтович 2000.
- ↑ Українська література. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 6 січня 2020.
Посилання
1496 в Україні у сестринських Вікіпроєктах | |
 | Портал «Україна» |
|---|---|
 | 1496 в Україні у Вікісховищі? |
