Завоювання Кефалонії (1500)

Завоювання Кефалонії
Друга османсько-венеційська війна (1499—1503)
Острів Кефалонія
Острів Кефалонія

Острів Кефалонія
Координати: 38°12′ пн. ш. 20°30′ сх. д. / 38.200° пн. ш. 20.500° сх. д. / 38.200; 20.500
Дата: 8 листопада — 24 грудня 1500
Місце: Кефалонія, Іонічне море
Результат: Перемога об'єднаного іспансько-венеційського флоту
Сторони
Венеційська республіка Османська імперія Османська імперія
Командувачі
Антоніо Грімані
Військові сили
невідомо невідомо
  • п
  • о
  • р
Битва при Галліполі (1416)  • Облога Салонік (1422—1430)  • Перша османсько-венеційська війна (1463—1479)  • Друга османсько-венеційська війна (1499—1503)  • Третя османсько-венеційська війна (1537—1540)  • Кіпрська війна (1570—1573)  • Кандійська війна (1645—1669)  • Морейська війна (1684—1699)  • Сьома османсько-венеційська війна (1714—1718)
  • п
  • о
  • р
Османсько-габсбурзьке протистояння
  • Завоювання Кефалонії (1500)
  • Османський напад на Балеарські острови (1501)
  • Захоплення Алжира (1516)
  • Алжирська експедиція (1516)
  • Битви за Тлемсен (1517—1518)
  • Алжирська експедиція (1519)
  • Захоплення Пеньйон-де-Алжира (1529)
  • Битва при Форментері (1529)
  • Захоплення Корона (1532—1534)
  • Захоплення Туніса (1534)
  • Захоплення Туніса (1535)
  • Битва при Превезі (1538)
  • Облога Кастельнуово (1539)
  • Алжирська експедиція (1541)
  • Облога Ніцци (1543)
  • Захоплення Махдії (1550)
  • Вторгнення на Гоцо (1551)
  • Завоювання Триполі (1551)
  • Битва при Понці (1552)
  • Вторгнення на Корсику (1553—1558)
  • Захоплення Беджаї (1555)
  • Облога Орана (1556)
  • Османський напад на Балеарські острови (1558)
  • Напад на Мостаганем (1558)
  • Битва при Джербі (1560)
  • Облога Орана і Мерс-ель-Кебіра (1563)
  • Велика облога Мальти (1565)
  • Захоплення Туніса (1569)
  • Битва при Лепанто (1571)
  • Завоювання Туніса (1574)
  • Велика Турецька війна
  • Австрійсько-турецькі війни

Завоювання Кефалонії (відоме також як Облога замку Святого Георгія)  — завоювання острова Кефалонія і розташованого на ньому замку Святого Георгія, що відбувалось з 8 листопада до 24 грудня 1500 р., в рамках Другої османсько-венеційської війни (1499—1503). Об'єднана іспано-венеційська армія під командуванням капітана Гонсало Фернандеса де Кордови зуміла захопити і утримати за собою османську фортецю на острові Кефалонія і, як наслідок — сам цей острів.

Передумови

Кефалонія, один із Іонічних островів біля західного узбережжя Греції, в складі острівного Пфальцграфства Кефалонії та Закінфу перебував у руках італійської з родини Токко до 1479 року, коли він був захоплений Османською імперією[1]. За винятком короткого періоду венеційського контролю в 1482–83 рр., острів залишався в руках Османської імперії до 1500 р.[2]

Друга османсько-венеційська війна розпочалася в 1499 р. У серпні 1499 року османський флот на чолі з адміралом Кемаль-реїсом розбив в битві при Дзонкйо в Іонічному морі венеційський флот, після чого 24 серпня османська суходольна армія захопила західно-грецький порт Лепанто, що знаходився під владою Венеції. В серпні 1500 року османський флот на чолі з Кемаль-реїсом знову розгромив венеційців на морі в битві при Модоні, що дозволило туркам 9 серпня 1500 року взяти штурмом сам Модон, після чого відбулася капітуляція сусідніх венеційських фортів Корон і Наваріно[3].

Захоплення острова

Після ряду відчутних поразок венеційський дож Агостіно Барбаріго звернувся по допомогу до Святого Престолу і католицьких монархів Іспанії Ізабелли і Фердинанда. Останіі у відповідь на заклик 17 серпня 1500 р. надали на допогу Венеції іспанські сили з Сицилії на чолі з генерал-капітаном Гонсало де Кордова. За допомогою іспанського флоту, новопризначений венеційський адмірал (італ. Capitano generale da Mar) Бенедетто Пезаро висадився 8 листопада на Кефалонії, а 24 грудня після облоги взяв столицю острова — замок Святого Георгія[4]. Після цього іспанський командувач та його флот повернулися на Сицилію, а сам Пезаро продовжив боротьбу і у серпні 1502 року захопив фортецю Санта-Маура на сусідньому острові Лефкада.

Коли в грудні 1502 р. у Константинополі був укладений загалом несприятливий для Венеції мирний договір, що закінчив другу османсько-венеційську війну, Кефалонія і замок Святого Георгія залишилася у венеційському володінні, тоді як Лефкада і Санта-Маура в 1503 р. були повернені османам[5].

Примітки

  1. ↑ Setton (1978), pp. 98, 290
  2. ↑ Setton (1978), p. 515 (note 40)
  3. ↑ Setton (1978), pp. 515—522
  4. ↑ Setton (1978), pp. 522—523
  5. ↑ Setton (1978), p. 523

Джерела

  • Freely, John. (2008). The Ionian Islands: Corfu, Cephalonia, Ithaka and Beyond ISBN 1-84511-696-8
  • Setton, Kenneth M. (1978). The Papacy and the Levant (1204—1571), Volume II: The Fifteenth Century. Philadelphia: The American Philosophical Society. ISBN 0-87169-127-2.