Гай Сульпіцій Галл (консул 166 року до н. е.)

Гай Сульпіцій Галл (лат. Gaius Sulpicius Gallus, Galus; ? — близько 149 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч, астроном часів Римської республіки, консул 166 року до н. е.

Походив з патриціанського роду Сульпіціїв. Син Гая Сульпіція Галла, претора 211 року до н. е. Про молоді роки немає відомостей.

Завдяки товариським стосункам з Луцієм Емілієм Павлом призначено очільником провінції Дальня Іспанія, поки сам Павло не прибув на місто у 190 році до н. е. 182 року до н. е. був легатом Луція Емілія під час придушення повстання у Лігурії.

У 169 році до н. е. обрано міським претором. Під час своєї каденції займався формуванням нових легіонів для війни із Македонією. 168 року до н. е. як військовий трибун бере участь у військовій кампанії Емілія Павла проти царя Персея. Проявив себе у битві при Підні. Саме він заспокоїв легіонерів, коли в ніч перед битвою відбулося місячне затемнення. 167 року до н. е. очолив залогу м. Амфіполь.

У 166 році до н. е. обрано консулом разом з Марком Клавдієм Марцеллом. Успішно вів війну проти альпійських галлів та лігурів, за що отримав тріумф.

У 164 році до н. е. увійшов до посольства, яке вирушило до Греції та Пергаму, щоб підтвердити союзні стосунки. По поверненню до Риму відійшов від справ, зайнявшись наукою. Помер до 149 року до н. е.

Цікавився астрономію. Згодом став вивчати її більш ґрунтовно. Вивчав праці давньогрецьких вчених з цього питання. Був знайомий зі сферами Архімеда та розвідками Піфагора. Написав книгу з астрономії, про яку згадують Пліній Старший та Марк Терренцій Варрон. Вона не збереглася дотепер. Зокрема дав опис місячному затемненню, його природі. Також дав опис сфер Архімеда, який зберігся завдяки Цицеронові, що цитує його в трактаті «Про державу». На честь Гая Сульпіція Галла названо кратер на Місяці.

• T.R.S. Broughton, The Magistrates of the Roman Republic (American Philological Association, 1951, 1986), vol.1. (англ.)

• п
• о
• р

Консули 200-176 до н.е. → Консули Римської республіки 175-151 до н.е. → Консули 150-126 до н.е.

175: Публій Муцій Сцевола і Марк Емілій Лепід (вдруге) - 174: Спурій Постумій Альбін Павлул і Квінт Муцій Сцевола - 173: Луцій Постумій Альбін і Марк Попіллій Ленат - 172: Гай Попіллій Ленат і Публій Елій Ліг - 171: Публій Ліціній Красс і Гай Кассій Лонгін - 170: Авл Гостілій Манцін і Авл Атілій Серран - 169: Квінт Марцій Філіп (вдруге) і Гней Сервілій Цепіон - 168: Луцій Емілій Павло Македонський (вдруге) і Гай Ліциній Красс - 167: Квінт Елій Пет і Марк Юній Пенн - 166: Марк Клавдій Марцелл і Гай Сульпіцій Галл - 165: Тит Маній Торкват і Гней Октавій - 164: Авл Маній Торкват і Квінт Кассій Лонгін - 163: Тіберій Семпроній Гракх (вдруге) і Маній Ювенцій Тална - 162: Публій Корнелій Сципіон Назіка Коркул і Гай Марцій Фігул, суффекти - Публій Корнелій Лентул і Гней Доміцій Агенобарб - 161: Марк Валерій Мессала і Гай Фанній Страбон - 160: Луцій Аніцій Галл і Марк Корнелій Цетег - 159: Гней Корнелій Долабелла і Марк Фульвій Нобіліор - 158: Марк Емілій Лепід і Гай Попіллій Ленат (вдруге) - 157: Секст Юлій Цезар і Луцій Аврелій Орест - 156: Луцій Корнелій Лентул Луп і Гай Марцій Фігул (вдруге) - 155: Публій Корнелій Сципіон Назіка Коркул (вдруге) і Марк Клавдій Марцелл (вдруге) - 154: Квінт Опімій і Луцій Постумій Альбін, суффект - Маній Ацилій Глабріон - 153: Квінт Фульвій Нобіліор і Тит Анній Луск - 152: Марк Клавдій Марцелл (втретє) і Луцій Валерій Флакк - 151: Луцій Ліциній Лукулл і Авл Постумій Альбін

1. ↑ ^{а б} Digital Prosopography of the Roman Republic
   d:Track:Q100166489