ГЕС Hol III

ГЕС Hol III
60°34′ пн. ш. 8°24′ сх. д. / 60.567° пн. ш. 8.400° сх. д. / 60.567; 8.400Координати: 60°34′ пн. ш. 8°24′ сх. д. / 60.567° пн. ш. 8.400° сх. д. / 60.567; 8.400
Країна	Норвегія
Адмінодиниця	Гуль[1][2]
Стан	діюча
Річка	Holselva
Каскад	каскад у сточищі Hallingdalsvassdraget
Початок будівництва	1953
В експлуатації з	1958[1][2]
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1958
Основні характеристики
Установлена потужність	60  МВт
Середнє річне виробництво	228  млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	98  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс
Кількість та марка турбін	2
Витрата через турбіни	75  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	2 по 35 МВА
Потужність гідроагрегатів	2х30  МВт
Основні споруди
ЛЕП	300
Власник	E-CO Energi
Оператор	Hafslund Eco Vannkraftd[2]
ГЕС Hol III
Мапа

ГЕС Hol III - гідроелектростанція у південній частині Норвегії, за 140 км на північний захід від Осло. Знаходячись після ГЕС Hol II, становить нижній ступінь однієї з двох верхніх гілок каскаду на річково-озерному ланцюжку Hallingdalsvassdraget, основну ланку якого складає річка Hallingdalselva, котра впадає праворуч у Драмменсельву (дренується до Drammensfjorden – затоки Осло-фіорду).

Забір ресурсу для роботи станції відбувається з озера Holsfjorden, розташованого на Holselva, лівій притоці Усти (після озера Strandafjorden переходить у Hallingdalselva). При цьому Holsfjorden регулюється в діапазоні лише 0,75 метра та має корисний об’єм 0,9 млн м³, тому не може розглядатись як повноцінне водосховище (в той же час, вище по сточищу для ГЕС Hol I створена система резервуарів загальною ємністю 870 млн м³).

Дериваційний тунель станції довжиною 3,75 км прямує по лівобережжю спершу Holselva, а потім Усти до підземного машинного залу. Останній обладнали двома турбінами типу Френсіс потужністю по 30 МВт, які при напорі у 98 метрів забезпечують виробництво 228 млн кВт-год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода по відвідному тунелю довжиною дещо менше за 1 км потрапляє до згаданого вище Strandafjorden (можливо відзначити, що туди ж через ГЕС Уста надходить ресурс з іншої верхньої гілки каскаду у сточищі Hallingdalsvassdraget).

Для видачі продукції напругу підіймають до 300 кВ.^[3][4]