Альбрехт VII Австрійський

Альбрехт VII Австрійський
Народився	15 листопада 1559[1][2][…] Вінер-Нойштадт, Нижня Австрія, Австрія[5]
Помер	13 липня 1621(1621-07-13)[1][2][…] (61 рік) Брюссель, Бельгія[6]
Поховання	Брюссельський собор
Країна	Ерцгерцогство Австрія
Діяльність	військовослужбовець, правитель
Знання мов	іспанська
Суспільний стан	аристократія
Титул	Archduke of Austriad[7] і герцог Брабанту
Посада	Кардинал-диякон[8], archbishop of Toledod, титулярний архиєпископd, Inquisidor-mor de Portugald, viceroy of Portugald, Губернатор Іспанських Нідерландівd, Пріор Кратський і coadjutor archbishopd
Військове звання	генерал
Конфесія	католицька церква[8]
Рід	Габсбурги
Батько	Максиміліан II Габсбург
Мати	Марія Австрійська (1528—1603)
Брати, сестри	Анна Австрійська, Єлизавета Австрійська, королева Франції, Archduchess Margaretha of Austriad, Рудольф II, Максиміліан III Австрійський, Archduke Wenceslaus of Austriad, Матвій Габсбург і Ернст Австрійський
У шлюбі з	Ізабелла Клара Євгенія[9] і Ізабелла Клара Євгенія
Діти	Anna Mauritia von Habsburgd[10], Philipp von Habsburgd[10] і Albrecht von Habsburgd[10]
Нагороди	Godfather promotion of Special Military School of Saint-Cyrd
Медіафайли у Вікісховищі

Альбрехт VII Австрійський (нім. Albrecht VII. von Österreich; 13 листопада 1559(15591113), Відень — 13 липня 1621^[11], Брюссель) — штатгальтер Іспанських Нідерландів з 1595 року і з 1598 співправитель Іспанських Нідерландів разом зі своєю дружиною Ізабеллою Кларою Євгенією, дочкою Філіппа II, з якою він одружився 18 квітня 1599.

Альбрехт був п'ятим сином імператора Священної Римської імперії Максиміліана II. Він був відправлений до іспанського двору у віці 11 років, де його дядько, король Іспанії Філіп II, керував його освітою. Альбрехту ладили церковну кар'єру. У 1577 році, у віці 18 років він був проведений у кардинали. Філіп II планував призначити його архієпископом Толедо, але чинний архієпископ Гаспар де Кірога прожив довше очікуваного. Того часу Альбрехт займав другорядні пости.

Після приєднання Португалії, Альбрехт став у 1583 році першим віце-королем метрополії і всіх її заморських володінь. Він був також призначений папським легатом і великим інквізитором Португалії. Як віце-король він брав участь у створенні Непереможної армади в 1588 році та був розбитий англійцями в 1589 році під Лісабоном. У 1593 році Філіп II відкликав його до іспанського двору, в Мадрид, щоб допомогти Філіпу у веденні державних справ.

Після смерті ерцгерцога Ернста в 1595 році, Альбрехт був направлений у Брюссель, щоб прийняти справи свого померлого брата. Він прибув до Брюсселя 11 лютого 1596. Його першим завданням було відновлення військового панування Іспанії в Нижніх країнах. Іспанія зіткнулася з об'єднаними силами Голландської республіки, Англії та Франції і терпіла поразку за поразкою, починаючи з 1590 року.

Альбрехт VII — відомий меценат, протегував художникам золотого століття голландського живопису, зокрема Пітеру Паулю Рубенсу. При його дворі в Брюсселі служив англійський композитор Пітер Філіпс.

Якоб Франкварт виконав видатні ілюстрації-гравюри, що змальовують похоронну процесія Альбрехта Габсбурга 1621 року.

• 
  Пітер Пауль Рубенс. Портрет ерцгерцога Альбрехта VII, правителя Південних Нідерландів. (1609). Музей історії мистецтв. Відень
• 
  Отто ван Веен. Портрет ерцгерцога Альбрехта VII з дружиною Ізабеллою Кларою Євгенією

• Альбрехт VII // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)